За даними Держслужби  статистики України, у січні-липні 2025 експорт товарів становив 23,3 млн доларів, що вказує на його зменшення , порівняно з 2024 роком.Негативне сальдо зовнішньої торгівлі склало 22,6 млрд доларів, що значно більше , ніж у січні-липні 2024 року. Коефіцієнт покриття імпорту експортом знизився з 0,61 до 0,51. Україна здійснювала торговельні операції з партнерами зі 222 країн світу. Зовнішня торгівля з країнами ЄС залишилася значною: на них припадало 57% експорту та 46% імпорту. При цьому негативне сальдо торгівлі з ЄС склало 8,0 млрд доларів. Таким чином,перші сім місяців 2025 року характеризуються зменшенням експорту та зростанням імпорту,зо призвело до поглиблення дефіциту зовнішньоторговельного балансу України.

На Закарпатті голова НСЗУ Наталія Гусак розповіла про результати проведення у регіоні моніторингу роботи закладів охорони здоров’я за Програмою медичних гарантій. НСЗУ проводить два види моніторингу – автоматичний (здійснюється постійно в електронній системі охорони здоровʼя) та фактичний (плановий або позаплановий, передбачає візити в медзаклади або аналіз їхніх документів). До планового моніторингу в першому півріччі 2024 року потрапили два медзаклади Закарпатської області: – Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології – за пакетом з лікування інсультів; – Ужгородський міський пологовий будинок – за пакетом з пологів. За результатами моніторингу зауваження до Центру нейрохірургії відсутні . До пологового будинку застосують перерахунок отриманих коштів. Автоматичний моніторинг виявив на Закарпатті зразкові показники проведення тромболітичної терапії під час лікування інсультів. Зокрема, в Обласному центрі нейрохірургії та неврології – майже 22%. В середньому по Україні показник застосування тромболітичної терапії сягає 10%. У чотирьох медзакладах області за перші пів року 2024 року спостерігається високий показник проведення кесаревих розтинів : – Лікарня святого Мартина (Мукачево) – 40% (885 пологів, з яких 355 – кесаревим розтином); – Ужгородський міський пологовий будинок – 40% (992 пологи, з яких 394 – кесаревим розтином); – Хустська центральна міська лікарня ім. Віцинського О. П. – 40% (260 пологів, з яких 103 – кесаревим розтином; – Тячівська районна лікарня – 35% (403 пологи, з яких 143 – кесаревим розтином). Міжгірська районна лікарня прийняла за перше півріччя 2024 року 67 пологів, у тому числі 14 – кесаревим розтином. «Для нас важливо, щоб кошти, які НСЗУ сплачує медичним закладам за договорами, використовувалися максимально ефективно та перетворювались у якісні, безпечні та безоплатні послуги для пацієнтів. І моніторинг дає нам можливість бачити та реагувати на порушення з боку лікарень. На Закарпатті в чотирьох медзакладах спостерігається занадто високий показник проведення кесаревих розтинів – 35-40%. Це не відповідає міжнародним нормам, ми можемо говорити про те, що лікарні калічать своїх пацієнток. І з наступного року НСЗУ контрактуватиме лікарні за пакетом з пологів, якщо показник проведення кесаревих розтинів в цих медзакладах становить не більше 25%» – говорить Голова Національної служби здоров’я України Наталія Гусак. Окрім забезпечення права пацієнта на безоплатні та якісні медичні послуги, моніторинг допомагає також контролювати цільове використання лікарнями бюджетних коштів. У трьох лікарнях автоматичний моніторинг виявив необґрунтовані електронні медичні записи (ЕМЗ) щодо перебування пацієнтів тривалістю одна доба за пакетом «Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій»: – Лікарня святого Мартина (Мукачево) – 238 ЕМЗ; – Закарпатська обласна клінічна лікарня ім. Андрія Новака – 154 ЕМЗ; – Свалявська міська лікарня – 86 ЕМЗ. Цим медзакладам перерахують кошти, отримані за відповідним пакетом від НСЗУ. Корисним для пацієнтів стане новий дашборд, який вже доступний на сайті НСЗУ «Електронна карта місць надання послуг із медичної допомоги» (http://surl.li/wqyvcr). На ньому можна переглянути, в якому медзакладі надають ту чи іншу послугу, де є потрібний лікар або де можна пройти потрібне обстеження . А також побачити, скільки людей скористалися певною послугою за останні три місяці, щоб зрозуміти рівень завантаженості.